З початку анексії Криму 2014 року на півострів прибуло близько 800 тис. громадян росії, в той час як понад 100 тис. українців були змушені залишити свою рідну землю.
Такі дані оприлюднила українська Гельсінська група по правах людини в рамках ініціативи «Трибунал для Путіна», повідомляє Telegram-канал Крымский ветер.
Організація вважає, що така російська політика щодо Криму може бути класифікована як воєнний злочин та злочин проти людяності відповідно до Римського статуту Міжнародного кримінального суду.
Правозахисники зауважують, що ця деструктивна політика розпочалася одразу після окупації Криму та виявилася досить ефективною.
«За різними оцінками, півострів незаконно заселило до 800 тис. російських громадян протягом останніх дев’яти років, тоді як майже 100 тис. українців були примушені залишити свої домівки», – йдеться у повідомленні.
Півострів Крим — велика препона між Україною та Росією
За словами правозахисників, ключовими інструментами реалізації політики масового переселення росіян в Крим стали пільгове іпотечне кредитування, масштабне переміщення представників російської влади та силових структур, виселення українців на материкову частину України та стимулювання переїзду українців на територію росії.
Правозахисники підкреслюють, що така діяльність росії є грубим порушенням міжнародного гуманітарного права, зокрема статті 49 Конвенції про захист цивільного населення під час війни.
За останніми даними так званого «Кримстату», на 2021 рік чисельність російського населення в Криму на території Тавриди зросла на понад 200 тис., зокрема 117 114 осіб обрали Крим, а 88 445 осіб — Севастополь.
Анексія території визначається як незаконне приєднання одного суверенного державного суб’єкта до іншого. Це означає, що одна країна, без згоди або погодження з правилами міжнародного права, вважає територію іншої країни своєю власною.
Прикладом такої ситуації є анексія Криму Росією у 2014 році.
Генічеський район Херсонської області межує з анексованим росіянами Кримом
Після референдуму, який багато країн та міжнародних організацій вважають недійсним, Росія вирішила приєднати Крим до свого складу.
Більшість країн та міжнародних організацій визнали це діяння як порушення міжнародного права і суверенітету України.
Міжнародна спільнота взагалі відноситься до анексії Криму критично. Багато країн ввели санкції проти Росії відповідно до її дій у Криму, а Організація Об’єднаних Націй засудила анексію і закликала до відновлення територіальної цілісності України.
Азово-Сивашський національний парк в Приазовьї
Уряди багатьох країн також висловили підтримку Україні та визнали Крим частиною української території, відмовляючись визнавати російську анексію. Такі заходи покликані підтримати принципи міжнародного права та засудити незаконні дії, які порушують суверенітет і територіальну цілісність країн.
Питання переселення населення на анексовані території має велике значення з точки зору міжнародного права і порушує ряд його принципів. Основними принципами, які в цьому контексті розглядаються, є право на самовизначення народів, право на невтручання та принцип недопустимості примусового виселення.
- Право на самовизначення народів: Цей принцип визнає право народів визначати свій політичний статус, свою економічну, соціальну та культурну самостійність. Його порушенням може бути примусове переселення населення на анексовані території, яке може підірвати можливість місцевого народу вільно визначати свій статус.
- Право на невтручання: Принцип невтручання визнає недопустимість вторгнень або інших форм примусу внутрішньої чи зовнішньої природи, що порушують політичну незалежність, суверенітет та територіальну цілісність держави. Переселення населення на анексовані території може розглядатися як частина такої примусової дії, порушуючи принцип невтручання.
- Принцип недопустимості примусового виселення: Міжнародне право також визнає принцип недопустимості примусового виселення. Згідно з ним, примусове виселення населення є порушенням прав людини та може розглядатися як важка форма дискримінації.
Міжнародна спільнота, включаючи Організацію Об’єднаних Націй, часто засуджує такі дії і вимагає їх припинення. У разі анексії територій, як в разі Криму, міжнародна спільнота може вважати будь-які переселення населення на ці території незаконними та порушенням міжнародного права. Санкції та інші міжнародні заходи можуть вживатися для тиску на державу, яка вчиняє анексію, з метою відновлення порушених принципів.