Землетруси в Криму: історія, сучасний стан і загроза повторення великого катаклізму

Сейсмічна активність Криму

Крим розташований у зоні сейсмічної активності, оскільки знаходиться на межі зіткнення Євразійської та Африканської тектонічних плит. Це пояснює регулярні землетруси, які фіксуються в регіоні. Більшість із них слабкі або середньої сили, але історія знає випадки справжніх катастроф.

Одним із найбільших землетрусів, що сколихнули Крим, став землетрус 1927 року, який завдав значних руйнувань та увійшов в історію як один із найсильніших у Чорноморському регіоні.

Великий Кримський землетрус 1927 року

Землетрус стався 11 вересня 1927 року біля узбережжя Криму, його магнітуда досягала 6,8 балів за шкалою Ріхтера. Через два місяці, 16 вересня, відбувся ще один потужний підземний поштовх магнітудою 6,0, що лише погіршив ситуацію.

Основні наслідки:

  • Руйнування будівель у Ялті, Севастополі, Алушті та інших містах.
  • Значні пошкодження курортної інфраструктури, особливо на Південному узбережжі.
  • Зсуви ґрунту та обвали в гірських районах.
  • Велика кількість поранених і загиблих, хоча точна статистика залишається невідомою через нестачу архівних даних.

Унаслідок землетрусу деякі райони Криму виявилися відрізаними від світу, а економіка регіону зазнала серйозного удару.

Чи може Кримський землетрус повторитися у 2027 році?

Багато вчених вважають, що сильні землетруси в Криму повторюються приблизно раз на 100 років. Якщо ця теорія вірна, то в найближчі роки півострів може знову постраждати від потужного сейсмічного поштовху.

Після землетрусу 1927 року в Криму не фіксувалося катастрофічних землетрусів подібної сили. Однак сучасні дані показують підвищену активність сейсмічних зон Чорного моря, що може свідчити про підготовку нового великого землетрусу.

Чи може землетрус у М’янмі стати спусковим гачком для Криму?

Землетруси нерідко викликають ланцюгові реакції, впливаючи на інші тектонічно активні регіони світу. Оскільки М’янма розташована у зоні зіткнення Індо-Австралійської та Євразійської плит, потужний поштовх магнітудою 7,7 може вплинути на рух сусідніх плит, зокрема на Анатолійську плиту, яка пов’язана з Кримською сейсмічною зоною.

Подібний ефект уже спостерігався раніше:

  • Землетрус у Туреччині (1999, магнітуда 7,6) передував серії поштовхів у Балканському регіоні.
  • Землетрус у Японії (2011, магнітуда 9,0) спровокував підвищену активність у Тихоокеанському вогняному кільці.

Таким чином, не можна виключати, що землетрус у М’янмі стане тригером для більшої сейсмічної активності в Євразії, що може зачепити Крим.

  1. Крим входить до сейсмічно активної зони, і потужні землетруси тут відбувалися раніше, зокрема у 1927 році.
  2. Ймовірність повторення землетрусу через 100 років (у 2027 році) є дуже високою, особливо з урахуванням зростаючої активності тектонічних плит.
  3. Землетрус у М’янмі може вплинути на Крим, оскільки тектонічні процеси у регіоні можуть викликати додаткові зрушення в сейсмічно вразливих районах.

Зважаючи на ці фактори, Криму варто готуватися до можливого потужного землетрусу, зміцнювати інфраструктуру та вдосконалювати систему раннього попередження, щоб уникнути масштабних жертв і руйнувань.

Наслідки кримського землетруса 1927 року

Свідчення про землетрус у Криму 1927 року

Літній землетрус

26 червня 1927 року, близько 13:00, пляжі Криму були переповнені людьми. Раптово почалися потужні підземні поштовхи, супроводжувані гулом, які повторювалися протягом чотирьох годин. Сила землетрусу досягала 7 балів у Ялті, 6 балів у Феодосії та 5 балів у Севастополі. Коливання ґрунту відчувалися не лише в Криму, а й у південних регіонах України та навіть у Києві.

У Севастополі та інших містах зруйнувалося багато будівель, рельєф місцевості зазнав значних змін. У Балаклаві, Форосі та Алупці в землі з’явилися глибокі тріщини, у Сімеїзі обвалилася скеля «Монах», а західна частина Ай-Петрі опустилася.

На щастя, обійшлося без загиблих, проте через паніку багато людей отримали травми. У селі неподалік Ялти під час поштовхів учасники засідання суду вистрибнули з другого поверху.

Газета «Известия» так описувала події в Ялті:
«Землетрус викликав паніку серед курортників. Через обвали над горами піднялися стовпи пилу, які багато хто прийняв за дим від виверження вулкана. Увечері багато людей боялися залишатися в будинках, тому ночували на бульварах.»

Перелякані туристи почали масово покидати Крим.

Землетрус в Криму. Картина Кузьми  Петров-Водкін

Вереснева катастрофа

З часом події літа забулися, і з початком оксамитового сезону південні пляжі знову заповнилися відпочивальниками. Вчені намагалися заспокоїти людей. Зокрема, старший геолог Геологічного комітету Яків Едельштейн стверджував:
«Південний берег Криму час від часу піддається сейсмічній активності, проте катастрофічних наслідків це за собою не несе. Землетрус 26 червня був слабким і не може повторитися у загрозливих масштабах.»

Проте вчений помилявся.

У ніч на 12 вересня почався сильний дощ, і більшість людей перебували у приміщеннях. Рівно о 00:20 пролунав потужний гуркіт, а будівлі почали трястися. Люди у паніці вибігали на вулицю та не поверталися до своїх осель.

О 05:00 ранку стався ще один потужний поштовх, а афтершоки тривали кілька днів.

Вересневий землетрус завдав значно більших руйнувань, ніж літній.

  • У Ялті, де сила поштовхів досягла 9 балів, постраждало 348 осіб, загинуло 13.
  • У Кореїзі – 3 загиблих, у Місхорі – 8, були жертви і в Гурзуфі та Алушті.
  • У багатьох містах зруйновані школи, лікарні, готелі та курортні комплекси.
  • Лівадійський палац зазнав пошкоджень, у його стінах з’явилися тріщини. Постраждали також Воронцовський палац та Генуезька вежа в Алушті.

Для підтримання порядку влада ввела військові патрулі. Міста Криму протягом тижня перетворилися на наметові табори, а курортники поспішали повернутися додому.

Одним із очевидців катастрофи був художник Кузьма Петров-Водкін, який на той час відпочивав у Коктебелі. Він відобразив події на своїй картині «Землетрус у Криму».

Дивовижні явища під час землетрусу

Землетрус вразив не лише масштабом руйнувань, а й незвичайними явищами у морі.

О третій годині ночі 12 вересня між Севастополем і мисом Лукулл люди спостерігали високі стовпи диму, що підіймалися з-під води. На місце відправили судно, яке виявило густу пелену диму, що розстилалася над морем.

У Севастополі поширилися чутки про можливе вулканічне походження землетрусу.

Проте незабаром з’ясувалося, що вибухи на воді спричинило загоряння газів (метану або сірководню), які вирвалися з тріщин на морському дні.

Сучасні дослідження свідчать, що епіцентр вересневого (Ялтинського) землетрусу, найпотужнішого в історії Криму, розташовувався саме під водою – навпроти узбережжя Ялти.